Моя педагогічна діяльність

Опис педагогічного досвіду
класного керівника
Петрукович Наталії Анатоліївни
Така дісталася вже нам робота.
Є в ній і радість, та є й турбота,
Є вічний пошук, безсонні ночі,
Та гріють душу дитячі очі.
Класний керівник – посада чи обов’язок, робота чи покликання?
Його день ненормований, робота повсякчасна й непомітна, життя напружене і складне.
А в наш час коли зруйновано межі між добром і злом, моральним і аморальним, найважливіше в його роботі – заволодіти серцем дитини…
Тому класний керівник – це і обов’язок, і покликання. Це стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник.
Я вважаю, що класний керівник - найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога.
Тому проблема, над якою працюю в системі виховної роботи класного колективу звучить так: «Всебічний і гармонійний розвиток дітей».
Актуальність даного досвіду полягає в тому, що сучасне українське суспільство переживає складний період свого становлення. Події oстаннix років політичного життя нашої держави вказують на те, що українська громада, політична еліта, чиновники, керівні структури виявилися не готовими до вимог демократичного режиму. Однією з цих вимог є існування в державі розвинутого громадянського суспільства. Ключовим в означенні даного явища є високий рівень громадянської свiдомостi особистості, незалежно вiд того, який статус вона має в суспiльствi, чи яка її громадська позиція. Досвід показує, що саме рівень громадянської свiдомостi, пасивність людей є тим гальмівним компонентом, який заважає досягти в Укpaїні розвитку високого рівня демократії європейського зразка.
Сучасна людина повинна мати певний обсяг компетентностей, щоб самореалізуватися. Є багато засобів, за допомогою яких можна придбати такі компетентності: і через родинне виховання, і через товариське спілкування, і через інші освітньо-виховні механізми. І тільки тоді, коли ці шляхи співпадають, можна досягти позитивного бажаного результату у вихованні успішної, всебічно і гармонійно розвиненої особистості зі стійкими ціннісними орієнтирами людини і громадянина.
Провідна ідея досвіду
Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом накопичення знань в сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимальному розвитку здібностей людини.
Це головне в інноваційному навчанні, розвиток здібностей на основі освіти і самоосвіти – ціль кожної особистості.
В кінці ХХ століття змінилися засоби виховного впливу: це Інтернет, сучасні комп'ютерні технології, відео - і аудіопродукція, що з одного боку значно розширює діапазон знань людини, а з іншого ускладнює чітке визначення підлітком своєї позиції, своєї точки зору, оцінки подій, що відбуваються в суспільстві, розсіює увагу і осмислення різних фактів і вчинків.
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному житті загальнолюдських та духовних цінностей.
Таким чином визначено провідну ідею досвіду класного керівника: формування креативної, всебічно і гармонійно розвиненої особистості, з творчим потенціалом, високоморальними цінностями, гуманістичними та демократичними поглядами, багатою духовністю, яка володіє навичками самовдосконалення, самокритичності, відкритого спілкування, здатна вести інтелектуально-духовний діалог, має активну життєву позицію, самодостатня і самобутня, готова до самореалізації в сучасному житті.
Цілі моєї виховної діяльності:
  • виховання та розвиток вільно мислячої, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої знаннями, яка готова до творчої праці;
  • здійснення спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних умов для формування морального та духовного розвитку її особистості;
  • організація співпраці усіх ланок виховного процесу;
  • виховання ціннісного ставлення до життя, уміння знаходити у ньому радість та бажання творити добро;
  • створювати умови для розвитку етичних та моральних якостей особистості учня;
  • допомагати учням та їх батькам знаходити порозуміння між собою, не губити віру у близьких людей;
  • стимулювати прагнення розвивати творчі, духовні, інтелектуальні фізичні можливості та здібності.

Спираючись на методичну, науково-правову базу я визначила форми та методи своєї виховної роботи, які вважаю для себе доцільними та пріоритетними.
У цьому мені також допомагає досвід видатних педагогів
v Шалва Олександрович Амонашвілі
Мені особливо близька думка Шалви Олександровича про можливості здійснення позитивних змін у людях. У процесі становлення особистості вирішальним фактором, за словами педагога, є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, моральних якостей, мислення, мови, трудових умінь. Цей погляд на людину і її можливості самовдосконалення є актуальним і сьогодні. Його гуманно - особистісна технологія педагогіки успішно впроваджується в життя у багатьох країнах.
v Антон Семенович Макаренко
На його думку, основна виховна функція належить колективу. Саме колектив веде вихованця життям, вчить його працювати, вчитися, жити, направляє на необхідний шлях. Отже, саме за допомогою колективу формується стержень моральності дитини, її поведінки в суспільстві та взаємодія з ним.
Макаренко вважав, що сім'я як колектив, зі своїм укладом, зі своїми традиціями і певним набором цінностей - база для створення правильної, з усіх точок зору, людини.
v Василь Олександрович Сухомлинський
В основу всіх його педагогічних завдань був покладений принцип гуманізму.
Педагогу вдалося створити ініціативний колектив однодумців, які в своїй педагогічній діяльності прагнули реалізувати ідеї всебічного і гармонійного виховання дітей. В.О.Сухомлинський на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання і виховання школярів, в основу якої покладено розвиток творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини “почуття подиву і радості відкриття”.
Я використовую сучасні форми роботи класного керівника, які вважаю досить ефективними. На допомогу приходить мережа Інтернет. Групи в соціальних мережах дають можливість оперативного повідомлення, обмінюватися інформацією, бути на зв’язку в будь-який час дня, спілкуватися з батьками, ділитися враженнями, висвітлювати світлини, відеоматеріали різних заходів. Організація роботи з батьками відбувається шляхом використання ІКТ із застосуванням можливостей Google Docs та електронних скриньок. Створюється електронна база даних учнів класу та їх батьків. Створено сайт класного керівника, на сторінках якого викладені нормативні документи, сценарії, фото та відеоматеріали класних та позакласних заходів та створюється сайт класу, відображається взаємозв’язок класного керівника з батьками, цікавинки із життя класу.
Невід'ємним у роботі класного керівника є також індивідуальні бесіди, відверті розмови, зустрічі з батьками, бесіди з вчителями-предметниками. Найчастіше у своїй діяльності я використовую годину спілкування, як найоптимальнішу, на мою думку, за змістом та особливостями проведення форму виховного заходу; дискусію, адже учням так подобається висловлювати свої, часто оригінальні, думки та погляди; а також проекти, які дають змогу об'єднати спільною метою різні за формою виховні заходи.
Результативність

 Самодостатня, всебічно і гармонійно розвинута особистість - це високоосвічена інтелектуальна особистість, активний будівельник власної долі та суспільного життя, фізично здорова особистість, людина адекватної виваженої поведінки за будь-яких умов, особистість наділена усіма чеснотами, високою моральністю, людина-гуманіст, толерантна, чуйна, співчутлива, ініціативна, законослухняна особистість, патріотична й сповнена національної гідності, креативна, творча, висококультурна, якій притаманні естетичний смак і почуття любові до життя.
Висновки
Практична робота над досвідом показує, що дана модель виховної системи у роботі з класним колективом спонукає учнів до позитивної, морально-впевненої, соціально-орієнтованої активної діяльності. Про це свідчить зацікавленість учнів в участі в позашкільних та класних заходах.
Дана виховна модель передбачає залучення творчого потенціалу кожного, хто бере участь в громадському житті класу та школи, допомагає учням повніше виявити свою індивідуальність, відчути зацікавленість. Таким чином в учня формується зацікавленість до активної діяльності. Наявність успіху окрилює, захоплює, підносить учня не тільки у власних очах, а сприяє утвердженню його як особистості в учнівському колективі, стає нормою життя. Адже успіх у творчій діяльності – джерело внутрішніх сил учня, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання діяти. Практика показує, що молода людина до свого успіху підходить аналітично, шукає його корені, прогнозує розвиток успіху, адже в основі очікуваного успіху лежить прагнення утвердити своє «Я».
Прийняття учнем особистих творчих планів передбачає дотримання правил поведінки (не мати зауважень про порушення дисципліни), не допускати пропусків занять без поважних причин, виконувати обов’язки з самообслуговування, відвідувати гуртки.
Тому дана модель виховної роботи класного керівника сприяє розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, самостійності, відповідальності, формуванню вмінь приймати рішення, розв’язувати проблеми, вихованню людини гуманної, творчої, відповідальної, з активною життєвою позицією, яка б могла реалізувати себе, утвердити правову, демократичну соціальну державу та розвинути громадське суспільство.
Література
1.     Сухомлинський В.А. Письма к сыну / В.А.Сухомлинський. – М.: Просвещение, 1979 – 94 с.
2.     Головатий М.Ф. Навчи себе сам / М.Ф.Головатий. – К.: - 2005 – 131с.
3.     Макаренко А. С Воспитание гражданина.- М.: - 1988 – 125с.
4.     «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України » Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/ua/news/archive-news/88/nakazom-ministerstva-zatverdzheno-osnovni-orientiri-vikhovannya-uchniv-1-11-klasiv-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladiv-ukrajini/

5.     Авидон И. А. Сто разминок, которые украсят ваш тренинг / И. А. Авидон, О. И. Гончукова. - http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3587048

Комментариев нет:

Отправить комментарий